СЦЕНАРІЙ
покладання квітів до  пам’ятника жертвам голодомору 1932-33 років у Валківському районі

26 листопада 2010 рік                     9.30 год.             Біля пам’ятника                         

(колона вишикувалася біля церкви, в цей час, під час ходу колониі під час проведення мітингу-реквієму на дзвіниці церкви постійно дзвонить дзвін)

(коли колона наближається до пам»ятника звучить траура музика звучить траурна музика, після покладання квітів)

ВЕДУЧА: Боже великий, всевладний,
Яви нам свою могуть,
Дай розпізнати правду, -
Праведників не забудь.

ВЕДУЧИЙ: Дивляться в твої очі,
Мільйони скатованих душ.
Пригорни їх, посели на спочинок,
Та їхнього сну не наруш!

ВЕДУЧА: Заступи нас і нашу державу
Од кривавих, лютих негод.
Всі ми – сущі, усопші, прийдешні –
Твій пшеничний, безсмертний народ.

ВЕДУЧА: Хвилиною мовчання розпочнемо вшанування тих наших співвітчизників, хто загинув під час голодомору.
(Хвилина мовчання)

ВЕДУЧИЙ:         Із сучасної поезії про голодомор невідомих авторів

ВЕДУЧА: Рости, рости, хлібчику,
Бо так тебе мало,
В широту рости й висоту.
Як не виростеш, ані трішки –
Нехай стану я маленька,
Як мишка, щоб мені тебе вистачило
На цілісінький вік.
Щоб я нірку прогризла в шкуринці,
В тебе влізла, жила й поживала,
М»яко спала на теплій перинці
І жувала, жувала, жувала…
Спробуй встрель мене, чи подражни.
Там не буду я мерзнуть і кашлять,
Там в хлібинці немає біди,
Там не страшно…
Засни… Поспи…
Я коли сплю, завжди росту.

ВЕДУЧИЙ: Боже! Що там у тебе в руці?
Дай мені, Боже, хоч соломинку…
Щоб не втонути в Голодній ріці
Бачиш, мій Боже, я – ще дитинка.
Тож підрости хоч би трохи бодай.
Світу не бачив ще білого, Боже.
Я – пташенятко,
Прибите в дорозі,
Хоч би одненьку пір»Яночку дай.
Тато і мама – холодні мерці,
Боже, зроби,
Щоб їсти не хотілось!
Холодно, Боже.
Сніг дуже білий,
Боже, що там в тебе в руці?

ВЕДУЧА: Для проведення мітингу-реквієму жертвам голодомору запрошуємо Валківського міського голову Скрипніченка Валерія Володимировича.

(після закінчення мітингу-реквієму та Гімну України звучить у запису пісня «Господи, помилуй нас», за «царство-небесне» загиблих від голоду людям роздається по шматочку хліба )